Page 657 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 657

Розділ 19. Кримська АСРР

          розвідок, попри те, що режимні об’єкти багато років поспіль перебували на осо-
          бливому рахунку і там не працювали випадкові люди. Під сміховинними приво-
          дами було репресовано низку селян. Першість за кількістю репресованих тримав
          Джанкойський район. Наче засвідчуючи абсурдність ситуації, в квітні 1938 р.
          не витримала п’ятикратного перевантаження й обвалилася сімферопольська
                   71
          в’язниця  .
              Політбюро ЦК ВКП(б) санкціонувало низку таємних наказів про виявлен-
                                                                      72
          ня ворогів народу серед німців, поляків, латишів, греків тощо  . Їх заарештову-
          вали не лише поодинці, а й групами, формуючи колективні справи націоналіс-
          тичного шпигунсько-повстанського підпілля. Виконували рознарядки центру
          ціною життів випадкових громадян, часто-густо напівписьменних кустарів та
          селян, єдиною провиною яких було відповідне етнічне походження. За такою
          схемою було репресовано керівництво Фрайдорфського, Лариндорфського та Бі-
          юк-Онларського національних районів — етнічних німців, яких розстріляли за
                                                                        73
          звинуваченням у створенні фашистської диверсійної організації  . Греків і бол-
          гар об’єднали в рамках «грецько-болгарської шпигунсько-повстанської органі-
          зації», яка нібито отаборилася в с. Марфовка Маяк-Салинського району. За цією
          справою було заарештовано 70 болгар, 5 греків та вірменина, якими, за висновка-
          ми чекістів, керували німецький та грецький резиденти — партійно-радянські
          керівники району. Жорстокість покарання цілком відповідала загальносоюзним
          трендам грецької і болгарської операцій: 70 осіб було розстріляно, шестеро отри-
                                      74
          мали по десять років таборів  .
              Розігнавшись, маховик репресивної машини гальмував досить повільно.
          Прикордонний статус Криму провокував рецидиви репресивних акцій. Нарком
          внутрішніх справ КАРСР Г. Каранадзе на ХХ Кримській обласній партконфе-
          ренції (26 лютого 1939 р.) заявив, що на півострові не тільки лишається понад
          6 тис. «колишніх куркульських елементів», але й близько півтори тисячі з них
                                         75
          борються з радянською владою  . «Оргвисновки» не забарилися. Наприкінці
          жовтня 1939 р. в Ялті «розкрили» грецьку контрреволюційну націоналістичну
          організацію. На відміну від попередніх років, фігуранти відбулися тривалими
          строками таборів. В липні 1940 р. 27 колгоспників Сакського району засудили за
                                                                     76
          звинуваченням у створенні підпільної сіоністської організації  .
              Перманентні зачистки за національною ознакою далися взнаки. Чимдалі
          більше людність півострова зростала не за рахунок природного приросту, а шля-
          хом міграції. Невдоволення  корінних мешканців «понаехавшими» притлум-
          лювалося профілактичними репресивними акціями. Під час Великого терору
              71  Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым. Кн. 7. Симферополь,
          2012. С. 23, 29.
              72  Бугай Н.Ф. Народы Украины в «Особой папке Сталина». Москва, 2006.
              73  Реабілітовані історією. Автономная Республика Крым. Кн. 1. С. 44—45.
              74  Там само. С. 45.
              75  Там само.
              76  Там само. С. 46.
                                              531
   652   653   654   655   656   657   658   659   660   661   662