Page 656 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Розправа з кримськотатарською радянською елітою була лише однією зі сто-
рінок трагічної епопеї Великого терору. Не менш завзято нищилися паростки
інакомислення та потенційного спротиву в решті етнічних громад, по всіх соці-
альних групах. 4 червня 1937 р. було створено трійку в складі наркома внутріш-
ніх справ КАРСР Карпа Павлова, прокурора автономії Костянтина Монатова та
секретаря ОК ВКП(б) Сервера Трупчу. Згідно з рознарядками союзного НКВС
на півострові належало заарештувати 1,5 тис. осіб. Від серпня 1937 р. репресії на-
були тотального характеру. Лише відповідно до наказу № 00447 до січня 1938 р.
трійка «засудила» 4 тис. осіб (3 009 «колишніх куркулів», 582 «контрреволю-
67
ційних елементів», 409 карних злочинців). З них розстріляно було 1,3 тис. . За
національною ознакою репресовані розподілялися так: 1 458 росіян, 907 татар,
488 українців, 873 німці. Татари і німці проходили за заздалегідь сформульова-
ними звинуваченнями. Перших репресували в контексті ліквідації так званого
мілліфірківського підпілля, другим інкримінували належність до фашистських
організацій (згідно зі звітами кримських чекістів, було ліквідовано 72 угрупован-
ня). «Найбільш засміченими» було оголошено національні райони, портові міс-
та (Керч, Севастополь, Феодосія та Ялта). Понад чотири сотні «контрреволюці-
онерів» було виявлено на нечисленних промислових підприємствах півострова,
передусім тих, що обслуговували військово-промисловий комплекс .
68
17 січня 1938 р. кримські чекісти запросили дозвіл на збільшення ліміту на
1,5 тис. осіб за першою (розстрільною) та на 3,5 тис. — за другою категоріями .
69
У матеріалах НКВС вони проходили за такими «лініями»: куркулі-шкідники,
фашисти, мілліфірківці, терористи, шкідники-диверсанти, карателі, мулли, попи,
монахи, проповідники, дашнаки, есери, карні злочинці і, зрештою, виключені з
лав ВКП(б). Справжній погром відбувся на промислових підприємствах Керчі:
тут засудили практично всіх директорів, їх заступників та інженерів, викривши
низку «шкідницьких диверсійних організацій». Одіозною фігурою Великого те-
рору в Криму став А. Міхельсон — нарком внутрішніх справ з жовтня 1937 по
липень 1938 р. Як голова трійки він підписав «вироки» на вищу міру покарання
для 2 288 осіб, на ув’язнення в таборах — для 1 596. Після його відсторонення
від посади на перегляд було спрямовано 852 справи, але 443 особам це не допо-
70
могло — на час ініціювання дослідування вони вже були мертві .
Масові арешти відбулися в Ялті, де серед близько 200 заарештованих відна-
йшли латвійських шпигунів, хоча жоден з 5 розстріляних за справою співробіт-
ників Ялтинської контори зв’язку не був латишем. Крізь щільне сито спецорганів
пройшли працівники Севастопольського головного порту та службовці Чорно-
морського флоту. В їхніх лавах відшукали диверсантів та шпигунів іноземних

67 Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым. Кн. 7. Симферополь,
2012. С. 22.
68 Там само. С. 24—25.
69 Там само. С. 23.
70 Там само. С. 46.
530