Page 67 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 4. Новітній Гетьманат: консервативно-ліберальний реверс на тлі революції

22
здійснення ще одного аналогічного за обсягом випуску державних облігацій .
Було дозволено обіг в Україні цінних паперів позик, випущених або гарантова-
23
них колишнім російським урядом, а також сплату відсотків за ними .
Поповнення грошової маси відбувалося завдяки друку в Німеччині грошей,
замовлених як УНР, так і Гетьманатом. Загалом уряд замовив друк грошей на
суму 11,5 млрд крб, проте встиг отримати лише близько 4 млрд . А. Ржепець-
24
кий дотримувався твердої позиції щодо обігу в Україні німецької та австрійської
валюти, виступав проти нав’язуваного представниками Центральних держав за-
вищеного курсу марки і крони. Він наполіг на тому, щоб усі валютні операції про-
водилися через кредитну канцелярію міністерства .
25
Фактично заново довелося створювати Державний банк. Формально роботу
з відкриття національної банківської установи було завершено 10 серпня із за-
твердженням статуту банку. Його основний капітал становив 100 млн крб, за-
пасний — 10 млн крб. Банк мав досить розгалужену мережу установ — Київську,
Харківську та Одеську контори, а також 21 відділення .
26
Для обслуговування потреб аграрної реформи у вересні 1918 р. було ство-
рено Державний земельний банк. Для формування його резервного капіталу з
Державної скарбниці було асигновано 20 млн крб. Банк мав філії у всіх восьми
губерніях . Значно активізувалася діяльність приватних комерційних банків.
27
Встановлення в Росії більшовицького режиму привело до перетікання їхніх ка-
піталів в Україну.
Постійний дефіцит державного бюджету вимагав проведення жорсткої фіс-
кальної політики. Було відновлено горілчану та тютюнову монополії. Ставки ак-
цизу з вина, горілки, спирту, виробів цигаркової та сірникової промисловості по-
28
стійно підвищувалися . Попри невдоволення пересічних громадян, це сприяло
збільшенню прибуткової частини Державної скарбниці.
Міністерство фінансів активно опікувалося складанням державного бю-
джету. 19 червня Рада Міністрів зобов’язала всі міністерства і відомства пода-
ти кошториси для їх подальшого зведення. У липні при Мінфіні було створено
міжвідомчу бюджетну комісію . Однак через зволікання низки міністерств у ви-
29
значенні власних кошторисів вона лише наприкінці вересня розпочала розгляд
проєкту державного бюджету. Робота ця була завершена вже після падіння Геть-
манату, і бюджет було подано на розгляд Директорії наприкінці грудня 1918 р.
Загальні видатки державного бюджету становили понад 5,3 млрд крб, а при-

22 Там само. 27 липня.
23 ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 253—253 зв.
24 Гай-Нижник П. Фінансова політика Української Держави Гетьмана Павла Ско ро пад-
ського (29 квітня — 14 грудня 1918 р.). Київ, 2004. С. 61.
25 ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 25, 137—137 зв.
26 Там само. Ф. 1509. Оп. 5. Спр. 6. Арк. 20—20 зв.
27 Державний вістник. 1918. 6 вересня.
28 ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 133—133 зв.; спр. 12. Арк. 42—42 зв.
29 Там само. Спр. 6. Арк. 59—59 зв.
65