Page 71 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 71

Розділ 4. Новітній Гетьманат: консервативно-ліберальний реверс на тлі революції

              Крім хлібної, в Українській Державі діяли ще й цукрова та спиртова моно-
          полії, покликані забезпечувати внутрішнє споживання та експортні поставки.
          В 1918 р. було вироблено 46 млн пудів цукру-піску і 13,3 млн пудів рафінаду.
          Договірні зобов’язання України перед союзниками становили за вивозом цукру
          6,5 млн пудів та 20 % від виробництва 4 млн відер скарбового спирту  . Загалом
                                                                             45
          діяльність міністерства була орієнтована насамперед на виконання зобов’язань
          держави з експорту продуктів та сировини до Німеччини й Австро-Угорщини.
          В умовах поразки Четверного союзу у світовій війні продовольчі поставки було
          припинено. В роботі міністерства на перший план вийшло забезпечення прові-
          антом німецьких військ, які виїздили на батьківщину.
              Базові галузі промисловості, насамперед важкої — гірнича, металургійна, ма-
          шинобудівна, — перебували в занепаді. У легкій та харчовій промисловості пи-
          тома вага державного сектору була незначною. В складі уряду функціонувало Мі-
          ністерство торгівлі і промисловості, яке очолив відомий одеський біржовий діяч
          кадет С. Гутник. З огляду на визнання гетьманом усіх зобов’язань за Берестей-
          ським мирним договором основним завданням Мінторгпрому стало виконання
          економічних угод з Німеччиною та Австро-Угорщиною в частині товарообміну.
          У структурі міністерства було створено департамент закордонної торгівлі.
              Законом від 20 серпня Мінторгпром отримав виключне право регулюван-
                                                   46
          ня і контролю зовнішнього товарообміну  . Україна мала до 31 липня 1918 р.
          поставити Центральним державам 60 млн пудів збіжжя, а також сировинні ма-
                                                          47
          теріали: деревину, залізну, марганцеву руду тощо  . Однак улітку 1918 р. стало
          очевидним, що зобов’язання з поставок харчових продуктів виконані вчасно не
          будуть, а сировина майже не експортувалася. Тому з ініціативи Центральних дер-
          жав 10 вересня було підписано новий економічний договір. Він був ще більш об-
          тяжливим для України, яка мала поставити до початку грудня 40 млн пудів зерна,
          муки, круп, 6 млн пудів м’яса рогатої худоби, 20 млн літрів спирту тощо  .
                                                                              48
              Точних даних про обсяги вивезених з України продовольства і сировини за
          Берестейським договором та наступними домовленостями немає. Це поясню-
          ється багатоканальністю поставок, які здійснювалися структурами Мінпроду,
          господарськими заготівельними організаціями союзників, військовими (у формі
          реквізицій), а також в індивідуальному порядку — через продуктові посилки іно-
          земних вояків. До того ж у зведеннях фігурують різні одиниці виміру — фунти,
          пуди, тонни, вагони.
              Д. Дорошенко, спираючись на дані Мінторгпрому, наводить загальні дані за
          квітень-вересень — 44,5 тис. вагонів, у тому числі 6,3 тис. вагонів хліба  . То-
                                                                                 49

              45  Дорошенко Д. С. 211—215; Державний вістник. 1918. 4 серпня.
              46  ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 152.
              47  Притуляк П. Україна і Брестський мир: від підписання до виконання (1917—1918 р.).
          Київ, 2004. С. 164.
              48  Там само. С. 165.
              49   Дорошенко Д. С. 208.
                                               69
   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76