Page 75 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 4. Новітній Гетьманат: консервативно-ліберальний реверс на тлі революції

М. Василенко був людиною дихотомної українсько-російської лояльності.
Він розглядав незалежність України як тимчасову перехідну стадію у відроджен-
ні федеративної демократичної Росії і водночас був твердо переконаним у необ-
хідності розвитку української освіти і культури, не антагоністичної російській.
Гетьман поділяв такі погляди, всіляко підтримуючи освітні, культурні, наукові
проєкти міністерства.
Реформування освітньої сфери потребувало значних бюджетних асигнувань.
Однією з головних турбот М. Василенка стало «вибивання» коштів для установ
галузі. Він спромігся провести через уряд численні закони про фінансування по-
треб закладів освіти і культури, випуск шкільних підручників, організацію курсів
українознавства, погашення заборгованості із зарплати працівникам вищої шко-
ли, забезпечення загальноосвітніх шкіл, утримання і створення нових вищих та
початкових шкіл, діяльність органів місцевого самоврядування в галузі шкільної
65
освіти, забезпечення гімназій та середніх шкіл, взятих на державне утримання .
Загалом Міністерство народної освіти та мистецтва мало один з найбільших бю-
джетів — майже 228 млн крб. Його особливістю було цільове використання ко-
штів на галузеві потреби.
22 липня М. Василенко видав наказ про створення національної нижчої
початкової школи з нового 1918—1919 навч. р. з викладанням українською мо-
66
вою . Розуміючи, що підготовка навчальної літератури для українських шкіл ви-
магатиме певного часу й зусиль, уряд виділив 2 млн крб на виготовлення підруч-
67
ників та 2,2 млн на організацію курсів для учителів українознавства .
Розпочалася поступова українізація вищої школи. У жовтні відбулося від-
криття Київського і Кам’янець-Подільського державних університетів, викла-
дання в яких велося українською мовою. Колишні російські університети і вищі
технічні навчальні заклади було перейменовано на українські державні, у них від-
кривалися українознавчі кафедри. Всім вишам надавалося право проводити за-
хисти дисертацій українською мовою. Засновано 20 підвищених стипендій для
підготовки професорів .
68
У жовтні головною турботою міністра М. Василенка стало термінове завер-
шення підготовки проєкту статуту Академії наук, який ще з липня розробляла
комісія під головуванням академіка В. Вернадського. Вже після відставки М. Ва-
силенка 1 та 6 листопада уряд прийняв закон про створення Української академії
наук, схвалив її статут і штати, виділив фінансування. 14 листопада П. Скоропад-
ський підписав закон про заснування академії та наказ про призначення першо-
го складу її дійсних членів. 30 листопада гетьман затвердив президентом УАН
В. Вернадського.

65 Вороненко В., Кістерська Л., Матвеєва Л., Усенко І. Микола Прокопович Василенко.
Київ, 1991. С. 133—134.
66 Державний вістник. 1918. 6 вересня.
67 ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 31, 128.
68 Там само. Арк. 187 зв., 254, 256 зв.
73