Page 685 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 20. Скалки розділеної нації: українці в ІІ Речі Посполитій, Румунії, Чехословаччині та Угорщині

го ринку, більше того до 1927 р. діяли такі митні тарифи, що унеможливлювали
експорт з Бессарабії до Польщі та інших країн Європи. Складалося враження,
що, анексувавши ці землі, Бухарест зовсім забув про місцеве населення як про
громадян, пам’ятаючи про них лише як про платників податків. Внутрішній про-
текціонізм знекровлював економіку провінцій, перетворюючи їх на безправні
колонії. Окремі галузі економіки просто знищували на користь виробників Ве-
ликої Румунії, не замислюючись над наслідками.
Дещо інший вигляд мало господарське життя буковинських міст. Колишній
посередник товарообміну між Росією та Західною Європою, Буковина присто-
сувалася до нових суспільно-політичних та економічних обставин і спромоглася
48
отримати вигоди від прямого виходу до Чорного моря . Втім, промислове підне-
сення було нетривалим — вже з 1928 р. стали очевидними симптоми економічної
кризи. Вона «розповзалася» країною, захоплюючи галузь за галуззю. Значною
мірою її тяжкість зумовлювалася традиційною відсталістю провідних галузей ру-
мунської економіки — нафтодобувної, текстильної, харчової, шкіряної. Ситуація
погіршувалася через несприятливу міжнародну кон’юнктуру: неякісний румун-
ський бензин не витримував конкуренції з американсько-голландським трестом,
а румунське збіжжя отримало серйозного суперника — аргентинське зерно. Це
був час масового розорення дрібних і середніх підприємств, лихоманки в банків-
ській сфері і водночас початок тотальної монополізації провідних виробничих
49
сфер. Сформувався величезний резерв робочої сили (600 тис. безробітних, разом
з членами родин — близько 2 млн осіб за межею бідності), що дозволяло монопо-
лістам безкарно зменшувати оплату праці та погіршувати її умови — тривалість
робочого дня перевищувала 12 годин. Соціальна база ліво- та праворадикальних
ідеологій невпинно зростала.
Уряд декларував стратегію виведення країни з кризи за допомогою «трьох
жертовних кривих» — масових звільнень робітників державних підприємств та
державних службовців. Щоб вивести сільське господарство з крутого піке, спри-
чиненого кризою неплатежів за виплатами щодо аграрної реформи, в 1932 р. ре-
структуризували селянські борги . Початок 1930-х років став часом гарячкових
50
пошуків виходу, однак неодноразова зміна зовнішньоторговельних пріоритетів і
ухвалення дискримінаційних торговельних мит вели до подальшого погіршення
становища платників податків, на плечі яких перекладався тягар витрат за без-
51
глузді чи корумповані рішення Бухареста . Такі методи управління лише заго-
48 Буковина: національні рухи та соціально-політичні процеси 1918—1944 рр. Погляд ди-
пломатів (Документи). Чернівці, 2007. С. 92—94.
49 За 1929 р. збанкрутували більш як 1000 банків, до 1933 р. розорилися переважна біль-
шість банківських установ. Це, у свою чергу, боляче вдарило по всіх галузях економіки, осо-
бливо по господарствах селян-відкупників. Голос Буковини. 1935. 21 квітня.
50 Про порядок запровадження закону в Буковині див: Друга конверзійна рата. Голос
Буковини. 1935. 21 квітня.
51 Див.: Буковина: національні рухи та соціально-політичні процеси 1918—1944 рр. По-
гляд дипломатів (Документи). Чернівці, 2007. С. 76—77.
559