Page 691 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 691

Розділ 20. Скалки розділеної нації: українці в ІІ Речі Посполитій, Румунії, Чехословаччині та Угорщині

              В грудні 1934 р. ультраправу «Залізну гвардію», формально заборонену в
          1933 р., було перетворено на легальну політичну партію «Все для держави». На
          початку 1935 р. внаслідок злиття Ліги національно-християнського захисту (очо-
          люваної А. Кузою) й національно-аграрної партії О. Ґоґи розпочалося сходжен-
          ня Націонал-християнської партії. Восени 1935 р. в парламенті було створено
          Націоналістичний блок, що унаочнило тріумф фашизму і водночас — черговий
          наступ румунізації.
              З року в рік зменшувалася частка українців у навчальних закладах усіх рів-
          нів. Наслідки румунізації підсумувала ОУНівська «Самостійність» у невелич-
          кій статті «Нація без мозку»: «Інтелігенція, це мозок кожного народу. Без своєї
                                                                                     64
          свідомої інтелігенції, нарід виглядає як без очей. Це зрозуміли наші вороги»  .
          Зауваги націоналістів були слушними: румуни вочевидь робили ставку на асимі-
          ляцію меншин через знищення їхньої культурної спадщини і позбавлення мож-
          ливості отримувати сучасну освіту рідною мовою. Розуміючи величезне значен-
          ня вчителя у справі культурного розвитку, уряд тиснув на вчительство морально і
          матеріально. Вчителі перебували під постійним наглядом не лише шкільної адмі-
          ністрації, а й жандармерії та сигуранци. Наприкінці 30-х років Міністерство вну-
          трішніх справ неодноразово видавало обіжники для префектів і поліцейських
          інспекторів, у яких зобов’язувало їх викривати учасників політичних партій, що
          мали підбурливу політичну програму. Щодо вчителів особливо наголошувало-
          ся, що наслідком буде втрата роботи  . На початку серпня 1937 р. Міністерство
                                             65
          освіти видало розпорядження про те, що керівниками класів у середніх школах
                                         66
          могли бути лише етнічні румуни  .
              Утвердження націонал-соціалізму як державної ідеології не залишило жод-
          ним іншим етнічно-орієнтованим ідеям місця в суспільному і культурному житті
          країни. Державні структури виявляли і жорстоко переслідували найменші про-
          яви інакомислення. 19 квітня 1937 р. в Чернівцях військовий суд заслухав справу
          про звинувачення шістьох українських студентів у порушенні публічного ладу та
          образі нації. Студенти, які нібито свистіли під час виконання державного гімну
          на Шевченківському концерті 25 березня 1937 р., отримали покарання від п’яти
          років до шести місяців позбавлення волі, п’ять років позбавлення громадянських
                                             67
          прав та від 10 до 20 тис. леїв штрафу  . Процес смакувався пресою, що породжу-
          вало атмосферу тотального страху.
              Наслідки румунізації культурно-освітньої сфери провінцій були руйнівни-
          ми. В середині 1930-х років 600 тис. українців Бессарабії не мали жодного пе-
          ріодичного видання українською мовою. Водночас росіян налічувалося близько
          50 тис., але російською мовою видавалися 7 газет і кілька часописів  .
                                                                          68
              64  Самостійність. 1935. 22 вересня.
              65  Час. 1937. 28 березня.
              66  Час. 1937. 11 серпня.
              67  Час. 1937. 23 квітня.
              68  Самостійність. 1936. 2 лютня.
                                              565
   686   687   688   689   690   691   692   693   694   695   696