Page 705 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 20. Скалки розділеної нації: українці в ІІ Речі Посполитій, Румунії, Чехословаччині та Угорщині

церкви. Останні демократичні вибори засвідчили катастрофічне падіння довіри
112
до влади: опозиційні партії зібрали в Закарпатті близько 63 % голосів .
Неспроможність, а часто і небажання Праги виконувати свої зобов’язання
щодо українців Закарпаття викликали критику з боку низки політичних сил, зо-
крема «Автономного земледельського союзу» на чолі з І. Куртяком і А. Бродієм,
«Русской национально-автономной партии» під керівництвом С. Фенцика та
Української народно-християнської партії, очолюваної А. Волошиним. Політич-
на незрілість і неготовність регіональної спільноти до автономного правління,
брак національних кадрів для його здійснення та деструктивна дія іноземних сил,
що використовувалися як аргументи для зволікань Праги, відігравали свою роль.
Однак слід розуміти, що ідея автономного управління Закарпаття, проголошена
як зобов’язання перед країнами Антанти і висунута як неодмінна умова входжен-
ня регіону до складу ЧСР, зазнала трансформацій в процесі політичного дрейфу
Чехословаччини. Зміцнивши позиції, чехословацький уряд зробив спробу під-
мінити самоврядування введенням при окремих міністерствах посад референтів
113
для Підкарпатської Русі . З початку 1930-х років ідея автономізму, в контексті
наростання відцентрових рухів та національного сепаратизму, вочевидь сприй-
малася Прагою як загроза державній безпеці. Тож не дивно, що реальні кроки в
напрямі автономізації Підкарпатської Русі було зроблено лише в червні 1937 р. з
огляду на зростаючу радикалізацію національних рухів. На користь переходу від
обіцянок до дій свідчило відновлення посади губернатора краю і розширення
його повноважень. 11 жовтня 1938 р. було призначено перший автономний уряд,
а 22 листопада 1938 р. до Конституції ЧСР було внесено відповідні доповнення
(«Конституційний закон про автономію Підкарпатської Русі»). Як завершення
перебудови державного устрою ЧСР розглядалося тоді формування законодав-
чого органу автономії — Сойму Карпатської України (така назва закріпилася
114
з 30 грудня 1938 р.).
В історії ЧСР розпочався період так званої Другої республіки, організованої
на засадах федерації. Першому автономному урядові Закарпаття історія відвела
всього два тижні існування (від 11 до 26 жовтня). За цей час критично загостри-
лося питання визначення статусу і належності Підкарпатської Русі, вирішення
якого ЧСР врешті віддала на розсуд міжнародного арбітражу. Звернення Україн-
ської Народної Ради «До всіх українців по цілому світі! До всіх українських
партій, організацій, груп, товариств в Галичині, Буковині, Бессарабії, Наддніп-
рянській Україні, Канаді, Сполучених Державах Америки і взагалі до українців,
де б вони не проживали» та масові акції, які воно спричинило, ситуації не змі-
нили. Вкотре у світовій історії долю українців вирішували не вони самі. Рішення
Першого Віденського арбітражу започаткували процес розчленування території
Карпатської Русі. В Угорщині, яка одержала найбільш розвинену частину Закар-

112 Закарпаття в етнополітичному вимірі. С. 257.
113 Там само. С. 244.
114 Вибори до нього відбулися 12 лютого 1939 р.
579